Другорядні члени речення як поширювачі структурної основи речення: критерії та прийоми розмежування неморфологізованих форм

Інна Завальнюк

doi:10.31475/fil.dys.2020.10.23

Інна Завальнюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

DOI: https://doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.23

Ключові слова: другорядний член речення, додаток, обставина, неморфологізована форма, прийменниково-іменникова конструкція

Анотація

У статті окреслено категорійні значення членів речення, обґрунтовано специфіку диференціації другорядних членів речення з огляду на однакові неморфологізовані форми їхнього вираження, запропоновано критерії та прийоми практичного розмежування додатків і обставин, виражених прийменниково-іменниковими конструкціями.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Інна Завальнюк, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

доктор філологічних наук, професор, декан факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха

Посилання

Арібжанова І. Зміст і форма члена речення. Українське мовознавство: міжвідомчий науковий збірник КНУ імені Тараса Шевченка. Київ : Видавн.-поліграф. центр «Київський університет», 2010. № 40. С. 48−56.

Булаховський Л. Синтаксис (звʼязки) другорядних членів речення. Відмінкова залежність (керування). Безпосереднє (безприйменникове керування). Київ : Рад. школа, 1959. 33 с.

Буслаев Ф. И. Историческая грамматика русского языка. Синтаксис. Москва, 1881. 248 с.

Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка: Синтаксис. Москва : Высшая школа, 1981. 218 с.

Грищенко А. П. Додаток. Обставина. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. За заг. ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1972. С. 181−224.

Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис. Київ : Либідь, 1993. 365 с.

Іваницька Н. Л. Член речення як синтаксична категорія. Українська мова і література в школі. 1974. № 5. С. 25−33.

Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові. Київ : Вища школа, 1986. 168 с.

Іваницька Н. Л. Теоретичний синтаксис української мови (формально-граматична структура простого речення; члени речення. Вінниця : ВДПУ імені М. Коцюбинського, 1999. Ч. 1. 155 с.

Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. Синтаксис. Київ : Рад. школа, 1965. Ч. ІІ. 283 c.

Ледней О.Ф. Об’єктні синтаксеми в структурі простого речення: автореф. дис… канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Укр. мова». Одеса, 2003. 19 с.

Лекант П. А. Синтаксис простого предложения в современном русском языке: учеб. пособ для студентов филол. спец. пед. ин-тов. 2-е изд., испр. Москва: Высш. школа, 1986. 176 с.

Леута О. І. Проблемні питання теорії членів речення. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов: зб. наук. праць. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. Вип. 14. С. 141−148.

Новікова О. О. Структурно-семантичні вияви детермінантних членів речення в сучасній українській мові: автореф. дис… канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Укр. мова». Донецьк, 2006. 20 с.

Островська Л. С. Категорія атрибутивності в структурі простого українського речення: автореф. дис… канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Укр. мова». Донецьк, 2006. 20 с.

Потебня А. А. Из записок по русской грамматике: В 4 т. Москва : Учпедгиз, 1958. Т. 1−2. 536 с.

Чопик Я. М. Зони атрибутивності в структурі простого речення (семантика і засоби вираження): дис… канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 1991. 195 с.

Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови. Київ : Академія, 2004.406 с.