Новітня українська література: жанрово-стильові та тематичні домінанти

  • Світлана Грозян Ізяславська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
Ключові слова: жанр, стиль, тематика, художні твори, поліфонічність, модерна література

Анотація

У статті продемонстровано позицію автора щодо розвитку сучасного літературного процесу в Україні. З’ясовано її жанрово-стильові особливості, тематичні домінанти, які зродила постколоніальна, пострадянська епоха. Доведено, що новітньою літературою прийнято називати найсучаснішу, тобто ті тьвори, що їх написано від часу скасування цензури, від часу здобуття Україною незалежності (1991 р.) й до нинішнього дня, хоча деякі принципові зміни у розвитку вітчизняної художньої літератури відбулися ще в перебудовний період (1985–1889 рр.). Доведено, що внаслідок відкритої свободи творчості, плюралізму думок, спілкування українських з іноземними письменниками, розширення культурних контактів й обміну досвідом, вітчизняна художня література набрала нових жанрових форм і стильових ознак, розширилась тематика, раніше заборонених цензурою проблем (сексуальність, голодомор, девіантна поведінка, осмислення соціальних проблем та історичної пам’яті тощо), автори розширили горизонти стилістичних прийомів (постмодернізм, неоавангард, сенсо-фізіологізм, звернення до нецензурної лексики, суржику), поліфонічних (змішаних) жанрів, стилізації, інтертекстуальності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Світлана Грозян, Ізяславська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

учитель

Посилання

Вертипорох О. Історія української літератури останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття. Черкаси, 2016. 148 с.

Вертипорох О. Роман Євгена Пашковського «Свято»: традиційна і постмодерна семантика бунту. Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. 2008. Вип. 138 . С.92 – 101.

Глоба Л. Особливості викладання української літератури за проблемно-модульною технологією. Українська література в загальноосвітній школі. 2000. № 3. 40 с.

Голобородько Я. Соціумний інтер’єр чи психологічний дизайн? (Художні дилеми Марії Матіос). Слово і час. 2008. № 12. С. 81–85.

Кузьменко В. Історія української літератури ХХ поч. ХХI ст.: у 3 т.: навч. посібник. Т. 1. Київ: Академвидав, 2013. 588 с.

Мацько В.П. Епістолярний материк. Том 1. Хмельницький: ФОП Цюпак А.А., 2018. 448 с.

Нетрадиційні уроки з української літератури. 5-11 класи / укл. С. Скляр, Л. Нечволод. Харків: Торсінг, 2004. 224 с.

Пометун О., Пироженко В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. Київ: Видавництво А.С.К., 2004. 192 с.

Ситченко А. Інноваційні системи навчання та перспективи їх застосування в шкільному курсі української літератури. Українська література в загальноосвітній школі. 2004. № 8. 34 с.

Славінська І. Хто образив Ліну Костенко? URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2011/02/10/71877/

Степанишин Б. Що і як робити? Роздуми методиста літератури. Українська література в загальноосвітній школі. 1999. № 3. С. 38-46.

Харчук Р. Степан Процюк – «Письменник периферії, зубожілої провінції». Р.Б. Харчук. Сучасна українська проза: Постмодерний період: навч. посібк. Київ, 2008. С.97–107.

Якубовська М. У дзеркалі слова: есеї про сучасну українську літературу. Львів: Каменяр, 2005. 751 с.

Опубліковано
2018-11-19
Розділ
Літературознавство