Образ мистця в поезії Ігоря Качуровського

  • Ірина Зелененька Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Ключові слова: неокласика, образ, символ, високий український модернізм, нематерикова українська поезія, міфологізація

Анотація

Образ автора мистецьких творів і образ мистецтва, символіка таємниці творення в українській еміграційній поезії, зокрема в творчості Ігоря Качуровського, – особлива художня форма. Емігранти в умовах світової демократії спостерігали за впливом тоталітаризму на мистецтво УРСР, усвідомлюючи, що їхнє мистецтво – єдина незаангажована опозиція вульгарному соцреалізму, що рятує українське мистецтво, його європейськість. Ігор Качуровський розумів це і як письменник, і як літературознавець. Дослідження образних форм у поезії емігранта, близьких до неокласичних, є своєчасним. Домінування естетизму неокласиків і вшанування вершин світової культурної традиції (від еллінської до модерністської) вирізняють поетичне мовлення Ігоря Качуровського.

Чи не найяскравіше транслює образ автора-пілігрима, самітника й дослідника світу збірка поезій «В далекій гавані» (1956). У ній домінує відчуття самості й самотності творця на лоні світу, що невблаганно змінюється, ігноруючи мистецтво. Ліричний герой римованих віршів Ігоря Качуровського відчув себе поетом-медіумом складної та яскравої епохи, яка потребувала месіанства, боротьби і правди, осмислення опозицій добра і зла, фатальності, гріха й жертовності, безґрунтянства й любові, гріховності й ненависті, безсмертя й богоборства, а також ролі вітчизни й чужини для творця.

На основі життєвого досвіду в УРСР, в Європі та в Америці український поет-емігрант створив неповторні образно-символічні моделі філософського осягнення мистецтва й постаті автора, пілігрима й обсерватора, самітника й вигнанця. Тема творчості в його віршах реалізована через зв’язок видатної особистості з природою, із рідною землею та з екзотичними краями, через осмислення опозиції вільної людини, поета і влади. А тому образ генія, в єдності з народом – центр неокласичної філософії автора, близької до аристотелівської та ніцшеанської.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ірина Зелененька, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

старший викладач кафедри української літератури

Посилання

Базилевський В. «Любов і смерть – це – іноді – те саме». Дніпро,1998. № 7–8. С.7–16.

Бросаліна О. Естетичний кодекс Ігоря Качуровського. Сучасність. 2004. № 9. С.5–10.

Зелененька І. Образ-символ землі як психоісторичний код (на матеріалі творів Івана Карпенка-Карого й Тараса Мельничука). Українська література в загальноосвітній школі. 2012. №10. С. 33–35.

Ільницький М. Вірші з далеких гаваней. Дзвін,1992. № 7–8. С.14–20.

Качуровський І. В далекій гавані: Поезія. Нью-Йорк, Буенос-Айрес. 87 с.

Неврлий М. Скарбницю духу в чужині підперти. Україна. 1990. № 41. С.12–18.

Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. 516 с.

Bazylevskyi V. «Liubov i smert – tse – inodi – tesame». Dnipro, 1998. № 7-8. S.7-16.

Brosalina O. Estetychnyi kodeks Ihoria Kachurovskoho. Suchasnist, 2004. № 9.

Zelenenka I. Obraz-symvol zemli yak psykhoistorychnyi kod (na materiali tvoriv Ivana Karpenka-Karoho y Tarasa Melnychuka). Ukrainska literatura v zahalnoosvitnii shkoli, 2012. №10. S. 33-35.

Ilnytskyi M. Virshi z dalekykh havanei. Dzvin, 1992. № 7-8. S.14-20.

Kachurovskyi I. V dalekii havani: Poeziia. Niu-York, Buenos-Aires. 87s.

Nevrlyi M. Skarbnytsiu dukhu v chuzhyni pidperty. Ukraina, 1990. № 41. S.12-18.

Ukrainska diaspora: literaturni postati, tvory, biobibliohrafichni vidomosti / Uporiadk. V. A. Prosalovoi. Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim, 2012. 516 s.

Опубліковано
2018-11-05
Розділ
Літературознавство