Поетичні діалоги: Леся Українка та Іван Стешенко

Галина Александрова

Галина Александрова Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ключові слова: поезія, діалог, образ, мотив, ліричний герой, поет, неокласицизм, неоромантизм

Анотація

У статті аналізуються основні мотиви поезії Івана Стешенка, що репрезентувала розвиток естетичних тенденцій кінця ХІХ – початку ХХ ст., простежуються її новаторські риси та суголосність із творчістю Лесі Українки. У пропонованій розвідці розглянуто ключові образи, які відображають складну систему духовного життя обох поетів, їхні відчуття, систему цінностей і є вагомим елементом художнього світу і Лесі Українки, й Івана Стешенка. Доведено, що спільними концептуальними компонентами художньої картини світу обох поетів, у якій переплітаються неокласичні і неоромантичні тенденції, є окремі мотиви, ідеї, образи (сльози, зоря, думка, пісня, муза та ін.).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Галина Александрова, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник

Посилання

Александрова Г. «І знов моє серце натхненням горить» (післямова). Стешенко І. Твори. Переклади. Вибране листування / упор. та автор біограф. нарису Г. В. Титаренко, післямова Г. А. Александрової. Полтава, 2013. С. 594–616.

Александрова Г. А. Леся Українка та Іван Стешенко: творчі взаємозв’язки. Мова і культура: наук. журн. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. Вип. 21, т. III (192). С. 20–30.

Буслаєва К. Рецепція античного образу музи у творах Лесі Українки й Наталени Королевої в контексті модерної доби: типологічний аспект. Леся Українка і сучасність: зб. наук. праць. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. Т. 4, кн. 1. С. 453–466.

Гаспаров М. Л. Поэтика «серебряного века». Русская поэзия «серебряного века», 1890–1917: Антология. Москва: Наука, 1993. С. 5–46.

Зеров М. Леся Українка. Критико-біографічний нарис. Микола Зеров. Українське письменство / упор. доктор філол. наук Микола Сулима. Київ: вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. С. 383–416.

Камінчук О. Художній дискурс української поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Київ: Педагогічна преса, 2009. 349 с.

Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.: підручник: у 10 т. Київ: Академія, 2013. Т. 1: У пошуках іманентного сенсу. 512 с.

Кочерга С. Культурософія Лесі Українки. Семіотичний аналіз текстів: [моногр.]. Луцьк: Твердиня, 2010. 656 с.

Левченко Г. Міф проти історії: Семіосфера лірики Лесі Українки: [моногр.]. Київ: Академвидав, 2013. 332 с.

Міщенко Л. І. Леся Українка в літературному житті. Київ: Дніпро, 1964. 262 с.

Моклиця М. Леся Українка і Ольга Кобилянська: дві грані модернізму. Леся Українка і сучасність. Луцьк, 2003. Т. 1. С. 20–27.

Стешенко І. Твори. Переклади. Вибране листування / упор. та автор біограф. нарису Г. В. Титаренко, післямова Г. А. Александрової. Полтава, 2013. 628 с.

Українка Леся. Зібрання творів у 12 тт. Київ: Наукова думка, 1975. Т. 1. 448 с.

Українка Леся. Зібрання творів у 12 тт. Київ: Наукова думка, 1975. Т. 2. 368 с.