Парадигма комічного у пресовій сатирі Галичини 20-30-х років ХХ ст.
Анотація
У статті досліджено парадигму комічного та наративні моделі гумористично-сатиричних жанрів української пресової сатири Галичини 20-30‑х рр. ХХ ст., означено тематичне наповнення та з’ясовано специфічні особливості у творчості українських сатириків цього періоду: Лева Лепкого, Степана Чернецького, В’ячеслава Будзиновського, Осипа Назарука, Миколи Голубця та ін.
Завантаження
Посилання
Горак Р. Лесь Мартович. Київ: Молодь, 1990. С. 5.
Державин В. В тіні великого могола. Література і літературознавство. Вибрані праці. Івано-Франківськ, 2005. С. 222–226.
До історії української журналістики. Овид. 1952, березень, ч. 3. С. 7.
Життя, віддане Україні. Спогади про Іванну Блажкевич: збірка наукових праць / упоряд. Я. Федик. [2-е вид.]. Тернопіль: Горлиця, 2006. С. 65.
Ільницький М. Співець стрілецької слави. У Кн. : Лев Лепкий. Твори. Тернопіль, 2001. С. 7–8.
Карманський П. Українська богема. Львів, 1996. С. 76.
Комар. 1937. Ч. 12. С. 7.
Лепкий Л. Твори. Тернопіль, 2001. С. 55–56.
Мориквас Н. Меланхолія Степана Чарнецького. С. 109.
Пахаренко В. Віті єдиного дерева. Мости єднання між Україною Східної і Західною у першій половині ХХ віку. Дзвін. 1991. Ч. 12. С. 85.
Авторське право (c) 2018 Філологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.