Колірний епітет як образний засіб мови художнього тексту

  • Любов Дика Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»
Ключові слова: епітет, кольороназва, художня мова, семантика, лінгвістика, лексико-семантична структура

Анотація

У статті висвітлено роль колірного епітета як важливого показника індивідуального стилю письменника. Зокрема, у дослідженні окреслено специфіку стилістичного використання кольороназв у мові художніх творів. З’ясовано, що серед лексичних засобів виразності художньої мови найпомітніше місце займає такий троп, як епітет, за допомогою якого певний предмет чи явище характеризується, зображується, пояснюється, оцінюється. Значне смислове та стилістичне навантаження у мові художніх творів несуть колірні епітети. Саме використання у художній мові колірних епітетів дозволяє посилювати зображально-виражальні характеристики, максимально повно відтворювати художній зміст, а також надавати мові художнього твору індивідуально-особистісних ознак. Особливого значення набувають колірні номінації для характеристики наскрізних образів поетичного світу, для передачі почуттів героїв, для відображення їх внутрішнього стану тощо.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Любов Дика, Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності

Посилання

Бабій І. М. Колір і деякі мовні засоби його творення. Актуальні проблеми словотвору української мови. Тернопіль, 1993. С. 140–142.

Бахтин М. М. Язык в художественной литературе. Собрание сочинений в 7 т., Т.5. Москва: Русские словари, 1997. С. 287–297.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов.ред. В. Т. Бусел. Київ: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. 1736 с.

Веселовський А. Н. Із історії епітета. Історична поетика. Москва: Вища школа, 1989. С. 59–75.

Критенко А. П. Семантична структура назв кольорів в українській мові. Мовознавство. 1967. № 4. С. 97–112.

Ковальова Т. В. Психологічна зумовленість колірної гами у поетичному мовленні. Лінгвістичні дослідження: Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Харків, 1997. Вип. 3. С. 81–86.

Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови. Семантична структура слова. Харків, 1977. 108 с.

Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ: ВЦ «Академія», 2006. 752 с.

Мацько Л. І. Стилістика української мови: підручник / Л.І.Мацько, О.М.Сидоренко, О.М.Мацько; за ред. Л. І. Мацько. Київ: Вища школа, 2003. 462 с.

Сучасна українська літературна мова. Стилістика / [за заг.ред. І.К.Білодіда]. Київ: Наукова думка, 1973. 588 с.

Шутова Л.І. Епітет в українській поезії 20-30-х років ХХ ст. (структурно-семантичний і функціональний аспекти): автореф. дис. ... канд. філол. наук. Київ, 2003. 20 с.

Опубліковано
2018-05-08
Розділ
Мовознавство