Мала проза Олеся Гончара: специфіка ідіостилю

  • Галина Жуковська Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ключові слова: стиль, мала проза, реалізм, романтизм, образи-символи, психологізм, ліризм

Анотація

У статті досліджуються стильові особливості малої прози Олеся Гончара, індивідуальна творча манера художнього моделювання трагічного досвіду Другої світової війни та років повоєнної відбудови країни. Виявлено основні засади стильового синкретизму, оприявленого в малій прозі письменника, де органічно поєдналися реалізм, романтизм та елементи символізму.

З’ясовано, що для Гончара-прозаїка було важливо йти за правдою життя, відображати героїв, які мали реальних прототипів, відтворювати дійсний час і простір. Проте автор активно поєднує реальний хронотоп з умовним, порушуючи усталені норми соцреалістичної поетики. Акцентуючи на об’єктивності зображення людини й світу, на соціально вмотивованих темах та характерах, письменник майстерно вводить у свої тексти естетику романтизму, яка втілилась в ідеалізації простої людини, у зображенні непересічних характерів, у відтворенні широкого спектру емоційних регістрів душі. Порушуючи важливі проблеми суспільного, духовного, морально-етичного та екзистенційного планів, Олесь Гончар також активно синтезує епічні, ліричні та драматичні засоби вираження.

Досліджено, що важливими засобами втілення авторських задумів у новелах та оповіданнях Олеся Гончара є динамічний сюжет, майстерне портретування, увага до деталі, символізація пейзажних образів, індивідуалізація мовлення героїв, культура й глибина смислового навантаження художнього слова. Авторський ідіостиль позначений семантикою вітаїзму, філософською заглибленістю, виразним антимілітарним спрямуванням.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Галина Жуковська, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук, доцент Інституту філології

Посилання

Вінок пам’яті Олеся Гончара: спогади, хроніка /Упоряд. В.Д.Гончар, В.Я.П’янов. – Київ: Укр. письменник, 1997. – 453с.

Гончар О. Правда і пристрасть сьогодення // Гончар О. Твори: В 7 т. Т. 6.: Роман; Оповідання; Статті / Прим. В.Коваля. – Київ: Дніпро, 1988. – С.607– 614.

Гончар О. Твори: В 7 т. Т. 6: Роман; Оповідання; Статті / Прим. В. Коваля. – Київ: Дніпро, 1988. – 703с.

Гончар О. Твори: В 7 т. Т. 1: Фронтові поезії; Прапороносці: Трилогія; Новели / Передм. І. Драча, прим. В. Коваля. – Київ: Дніпро, 1988. – 550 с.

Гончар О. Твори: В 7 т. Т. 3: Земля гуде: Повість; Партизанська іскра: Кіноповість; Микита Братусь: Повість; Щоб світився вогник: Повість; Оповідання з циклу «Південь» / Прим. В.Коваля. Київ: Дніпро, 1988. – 559 с.

Гончар О. Щоденники: у 3 т. / упоряд., підгот. текстів, іл. матеріалу та передм. В. Гончар. – Київ: Веселка, 2002–2004. Т. 1: 1943–1967. – 455 с.

Дончик В. Український радянський роман: Рух ідей і форм / Віталій Дончик. – Київ: Дніпро, 1987. – 428с.

Поляков М. Олесь Гончар: на вістрі духу // Таїни художнього тексту: [36. наук, пр.] / Ред. кол.: Н.І. Заверталюк (наук, ред.) та ін. – Дніпропетровськ: Пороги, 2013. – Вип. 16. – С. 8–11.

Попова І. Світлий Олесь Гончар // Таїни художнього тексту: [36. наук, пр.] / Ред. кол.: Н.І.Заверталюк (наук, ред.) та ін. – Дніпропетровськ: Пороги, 2013. – Вип. 16. – С. 11–14.

Семенчук І. Діалектика душі (О. Гончар – майстер психологічної новели) / Іван Семенчук // Прапор. – 1960. – № 12. – С. 11–15.

Семенюк Г. «…Голос звідти, з далекого… « // Гончар О. Фронтові поезії / Григорій Семенюк. – Київ: ВПЦ «Київський університет», 2018. – С.41–45.

Фролова К. Концепція людини у творчості Олеся Гончара // Таїни художнього тексту (до проблем поетики тексту): Зб. наук. праць / Ред. Н.І.Заверталюк. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2004. – Вип. 4. – С.68–71.

Шумило М. М. Олесь Гончар: літературно-критичний нарис / М.М.Шумило. – Київ: Рад. письменник, 1950. – 73 с.

Опубліковано
2019-03-05
Розділ
Літературознавство