Приховані смисли як втілення авторських інтенцій: роман Салмана Рушді «Діти опівночі»

  • Світлана Пірошенко Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Ключові слова: транскультурні модифікації, приховані смисли, авторські інтенції, мовні одиниці

Анотація

У статті розглянуто транскультурні модифікації у постмодерністській американській літературі. Зосереджено увагу на відображення навколишнього світу крізь призму авторських інтенцій у творчості Салмана Рушді.

Зроблено спробу визначити, за допомогою яких текстуальних засобів постколоніальна суб’єктність кидає виклик культурній, політичній, літературній, лінгвістичній гегемонії іншої культури – з тим, аби, врешті, вступити з нею в конструктивний діалог.

Встановлено, що відмінною особливістю художнього тексту як особливого виду дискурсу є наявність прихованих смислів, що визначають міру впливу тексту і ступінь його художності. Приховані смисли, з одного боку, належать області свідомості, а з іншого боку, актуалізуються в матеріальній складовій тексту – мовних одиницях і способах їх з’єднання та взаємодії. Авторкою досліджено поетологічні домінанти постмодерністського бачення саме мовного простору текстів Рушді. На основі цього здійснено аналіз комплексу засобів, які описують приховані смисли в словесно-образній системі письма Салмана Рушді.

На основі герменевтичного методу розкрито основні концепти та приховані смисли як компоненти ідіостилю Салмана Рушді та способи їх вираження у романі «Діти опівночі». Доведено, що творчість Салмана Рушді відносять до того типу художнього освоєння східної тематики, який вважається імпліцитним, оскільки акцент падає на глибинні, внутрішні структури іншого світовідчуття та способу життя.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Світлана Пірошенко, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри зарубіжної літератури та культурології

Посилання

Арнольд И.В. Читательское восприятие интертекстуальности и герменевтика // Интертекстуальные связи в художественном тексте (Межвузовский сборник научных трудов). СПб., 1993. С. 4-12.

Влох Н.М. Cинтаксично-стилістичні особливості художнього постмодерністського тексту // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Всеукр. зб. наук. пр. Черкаси : ЧДТУ, 2007. Число 11. С. 289–292.

Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог и роман // Вестник МГУ. Серия 9. Филология №1. М., 1995. С. 97-124.

Мазін Д. М. Поетика романів Салмана Рушді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.01.04 «Література зарубіжних країн». К. : КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. 20 с.

Мазін Д.М. Взаємодія культур як об’єкт художнього зображення в романах С.Рушді // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. С.139-144.

Облачко И.Ю. Скрытые смыслы как компонент идиостиля С. Рушди и способы их представления : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Барнаул. гос. пед. ун-т. Барнаул, 2005. 23 c.

Рушді С. Опівнічні діти: [пер. з анг. Наталії Трохим]. К. : Юніверс, 2007. 704 с.

Опубліковано
2017-10-12
Розділ
Літературознавство