Лексема сонце в збірці М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше»
Анотація
У статті подано погляди українських та закордонних учених на тлумачення понять «валентність», «сполучуваність», «дистрибуція». Узагальнено підходи до використання цих термінів щодо одиниць різних мовних рівнів. Проаналізовано вживання цих понять у зв’язку із такими частинами мови, як дієслово та іменник. Розглянуто, як у вітчизняних мовознавчих працях описують ознаки семантичної та синтаксичної сполучуваності слів. Детально досліджено сполучуваність лексеми сонце в збірці М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Зосереджено увагу на семантико-граматичних ознаках аналізованого слова в паремійних текстах. З’ясовано, що лексема сонце в українських народних приказках, прислів’ях, загадках вживається для зображення сонця й інших явищ природи, часових проміжків, зіставлення з позитивно й негативно забарвленими поняттями. Установлено, що вшанування українцями сонця, віра в його незнищенність, залежність господарського життя від сонячного тепла й світла спричинили активну семантичну сполучуваність цієї лексеми в досліджуваних текстах.
Завантаження
Посилання
Андерш Й. Ф. Валентність // Українська мова. Енциклопедія. К. : Українська енциклопедія, 2000. 752 с.
Андерш Й. Ф. Про співвідношення інтенційної і валентної структур дієслова // Українське мовознавство. 1980. Вип. 8. С. 62–65.
Андерш Й. Ф. Типологія простих дієслівних речень у чеській мові у зіставленні з українською. К. : Наукова думка, 1987. 191 с.
Арутюнова Н. Д. О синтаксической сочетаемости в испанском языке // Филологические науки. 1962. № 2. С. 31–40.
Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К. : Наукова думка, 1988. 256 с.
Загнітко А. П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці. К. : НМК ВО, 1990. 132 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови : Морфологія. Донецьк : ДонНУ, 1996. 437 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови : Синтаксис. Донецьк : ДонНУ, 2001. 662 с.
Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові. К. : Вища школа, 1986. 167 с.
Костусяк Н. Валентність як міжрівнева категорія. URL : http://esnuir.
eenu.edu.ua/bitstream/123456789/1013/1/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D1%81%D1%8F%D0%BA.pdf (дата звернення: 25.09.2017).
Кочерган М. П. Слово і контекст : лексична сполучуваність і значення слова. К. : Вища школа, 1980. 183 с.
Леута О. І. Валентність, дистрибуція, інтенція як лінгвістичні поняття // Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. К., 2001. С. 8–18.
Лингвистический энциклопедический словарь. М. : Советская энциклопедия, 1990. 685 с.
Лосев А. Ф. О понятии языковой валентности // Известия АН СССР: Серия литературы и языка. 1981. Т. 40. № 5. С. 403–412.
Масицька Т. Є. Семантико-синтаксична валентність дієслова : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». К., 1995. 16 с.
Мухин А. М. Валентность и сочетаемость глаголов // Вопросы языкознания. 1987. № 6. С. 52–64.
Станіславська Л. В. Валентність як семантико-синтаксична категорія дієслова-предиката [Електронний ресурс] // http://ukrmova.com.ua/zmist-zhurnalu/vipusk-11/valentnist-yak-semantiko-sintaksichna-kategoriya-diyeslova-predikata/.
Степаненко М. І. Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення. К. : б. в., 1997. 216 с.
Степанова М. Д. Вопросы валентности в современном языкознании и части речи (на материале немецкого языка) // Лингвистика и методика в высшей школе. М. : Моск. гос. пед. ин-т иностранных языков им. Мориса Тореза, 1978. Вып. 8. С. 20–34.
Українські приказки, прислів’я і таке інше: [уклав М. Номис / Упоряд., приміт. та вступна ст. М. М. Пазяка]. К. : Либідь, 1993. 768 с.
Авторське право (c) 2017 Філологічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
