Протидія плагіату

Редакційна колегія збірника наукових праць «Педагогічний дискурс» приймає до публікації тільки оригінальні статті, які не були опубліковані раніше і не подавалися для публікації в інші видання.

Процедура перевірки на плагіат є першочерговою, ще до призначення Рецензента для рукопису статті.

Редакційна колегія збірника наукових праць «Педагогічний дискурс» для перевірки поданих матеріалів на наявність плагіату, використовує таке програмне забезпечення: StrikePlagiarism, Advego Plagiatus, eTXT та ін.

Плагіат перед публікацією

Редакційна колегія збірника наукових праць «Педагогічний дискурс» аналізує будь-який випадок плагіату по суті. Якщо плагіат чи текстові запозичення виявлено Головним редактором або Рецензентом на будь-якому етапі до публікації рукопису статті, Автор/автори попереджуються про необхідність переписати текст або зробити посилання на першоджерело. Якщо плагіат складає більше 25% – стаття відхиляється, а установа, до якої афілійовані Автор/автори – про це інформується.

Політика перевірки на плагіат

Рукописи статей, в яких виявлено плагіат, обробляються на підставі обсягу плагіату – якщо менше 25% плагіату, рукопис негайно відправляється Автору/авторам для перегляду змісту, а якщо більше 25% плагіату – рукопис відхиляється без редакційного рецензування.

Відсоток плагіату розраховується вищезазначеним програмним забезпеченням, а також оцінюється редакційною колегією.

Плагіат після публікації

Редакційна колегія має право вилучити (здійснити ретракцію) опубліковану статтю, за умови з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики. Про цей факт вилучення статті редакційна колегія повідомляє і Автора/авторів, і організацію, до якої/яких він/вони афілійовані. Про це обов’язково зазначається на сайті збірника наукових праць «Педагогічний дискурс», а також в наступному випуску збірника, який є черговим після виявлення факту, через який здійснюється ретракція.

Рекомендації щодо уникнення плагіату:

  • використовуйте лапки для слів, взятих дослівно з джерела;
  • не змінюйте частини цитати в контексті речення;
  • використовуйте окремі знаки для цитати в цитаті;
  • використовуйте три крапки (пробіл і три крапки) для частини опущеної цитати;
  • використовуйте дужки для доданих власних слів;
  • обмежте використання прямих цитат.

При розгляді питань, які пов’язані із наявністю/відсутністю плагіату у рукописах статей, редакційна колегія збірника наукових праць «Педагогічний дискурс» керується Законом України «Про освіту» (стаття 42), відповідно до якого:

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування.

З метою протидії плагіату редакційна колегія враховує низку нормативно-правових актів, зокрема і лист МОН України № 111-8681 від 15.08.2018 р. «Рекомендації щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)».